Тема ґендерної рівності досить популярна у соціологічних дослідженнях по Україні. Сьогодення демонструє різні тенденції щодо прав жінок та чоловіків: десь цей баланс тримається, але є й сфери, в яких спостерігається ряд порушень. Ми розглянули це питання на прикладі попаснянок та попаснян, дослідивши особливості ґендерного балансу серед організацій, підприємств та установ.
Як в Україні зрівнювали права жінок та чоловіків
В Україні рівність прав і можливостей чоловіків і жінок закріпили на законодавчому рівні. Перш за все, гарантія рівності прав усіх громадян України закладена у Конституції України: відповідно до статті 24 Конституції України усі громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Головний документ України забезпечив надання жінкам рівних з чоловіками можливостей:
- у громадсько-політичній і культурній діяльності;
- у здобутті освіти і професійній підготовці;
- у праці та винагороді за неї;
- у створенні пенсійних пільг;
- у створенні умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством;
- у правовому захисті;
- у матеріальній і моральній підтримці материнства і дитинства.
Для розвитку статей Конституції України законотворці прийняли окремий спеціальний законодавчий акт з ґендерної проблематики: Верховна Рада України 8 вересня 2005 року ухвалила Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Вперше були розроблені напрями державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також запроваджені визначення таких термінів як «дискримінація за ознакою статі», «сексуальні домагання», «ґендерна рівність» тощо.
У 2005 році Міністерство юстиції ініційювало розробку проєкту Указу Президента України «Про вдосконалення роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», тим самим створивши задовільні умови для працевлаштування громадян та громадянок.
Ґендерна рівність серед попаснян
«У Попасній можна підкреслити деякі позитивні зміни у ґендерному плані: поступово збільшилась кількість жінок у поліції та серед військовослужбовців, а також серед керівництва різних установ. Хоча, у приватних структурах та підприємствах ґендерного балансу як раз не дотримуються: жінок з маленькими дітьми та жінок пенсійного віку не хочуть працевлаштовувати, а це дискримінація, я вважаю», – коментує громадська активістка та мобілізаторка МБФ «Український жіночий фонд» Сніжанна Матковська.
Вона розповідає, що значним зрушенням у напрямі ґендерної рівності в Україні стало скасування в 2017 році Кабміном наказу Міністерства охорони здоров’я № 256, який визначав перелік із 450 заборонених професій для жінок. До цього списку входили ливарні роботи, роботи зі свинцем, спеціальності чорної і кольорової металургії, електротехнічі професії, а також хімічного виробництва, виробництва хлібопекарських виробів та інші.
Директорка Попаснянського центру зайнятості населення Людмила Плаунова зазначає, що серед тих, хто стоїть та стояв раніше на обліку по безробіттю, не було випадків, щоб чоловіки шукали, наприклад, вакансію перукаря, а жінки – інженера-механіка.
Одним з підприємств, де спостерігається підтримання рівня ґендерного балансу у Попасній, залишається Попаснянський вагоноремонтний завод. Серед працівників чимало жінок, які працюють або працювали колись електрогазозварниками, токарями, слюсарями або машиністами молоту.
Жінкам подобаються чоловічі професії
Фізичні особи-підприємці у Попасній, а також керівники житлово-комунальних та залізничних підприємств, здебільшого, чоловічої статі. А от переважна більшість працівників освітньої галузі та закладів культури – жінки. Варто зазначити, що подібна тенденція спостерігається не лише у Попасній, а також і в інших містах України.
