Микола Ханатов поділився на своїй сторінці Facebook особливостями роботи органу виконавчої влади в умовах реальної війни.
«В будь-якій організації людина є найцінішою її складової», - написал він.
Він повідомив, що зараз держслужбовці, посадові особи місцевого самоврядування і пересічні громадяни самі приймають рішення виїжджати чи ні з міст, селищ і сел, які в теперішній час знаходяться під постійними обстрілами.
«Завдання територій надати такі можливості. І тут постає перше головне питання, хто має сідати за кермо авто чи буса і зробити рішучий крок назустріч подиху реальної смерті або пожиттевого каліцтва», - говорить Микола.
Теж саме з підвозом гуманітарної допомоги до пунктів видачі та безпосередньо до місця перебування отримувача. Ні в кого з цивільних осіб нема обов'язків в умовах реальної загрози життю надавати допомогу іншому. «Тому зараз дійсно є непоодинокі випадки покидання робочих місць керівниками установ і співробітниками колективів. Деякі поїхали в перші дні початку війни. Хтось тримався до останнього. І навіть, коли вже стало неможливим виконувати свої прямі обов'язки вони все одно залишаються в строю і роблять іншу справу на користь громадян. Вони завозять гуманітарну допомогу і вивозять людей фактично з поля бою. Це гідні люди»,- розповів Ханатов. У цих людей є батьки, супруги і діти, які без оптимізму відпускають їх в епіцентр бойових дій для надання допомоги ближньому.
Правильних відповідей про те як організовувати роботу в таких умовах не існує. Тому підтримуються всі ініціативи земляків, які ризикуючи власним здоров'ям, життям та транспортним засобом. Микола написав: «Так, цинічно, але це факт. Людина може встигнути сховатися, а в цей час транспортний засіб буде розбитий. І вже людина не те що не може допомогти, а і сама опиниться у заручниках».
Також він наголосив, що коментарі про нібито не якісну доставку гуманітарної допомоги або вивозу з під обстрілів не додають оптимізму цим відважним людям. Бували випадки коли люди після критики в соцмережах завершували цю діяльність. «Всі ми маємо усвідомлювати, що невправі командувати людьми у яких нема мандату на зустріч з невідомістю. Ми можемо тільки дякувати і радити. Або самостійно вставати на героїчну стежку і рятувати, допомагати, ризикувати... Можна умовно погождуватися з претензіями, що до того чи іншого не доїхали або комусь не довезли. Але виключно умовно. Нажаль так дійсно може бути і буває»,- написав Ханатов.
Він знає це не в теорії, а з реалій. Особливо він перед виїздом у локації з частими обстрілами записую декілька справ, які має зробити. Тому що в час перебування там починається саме «цікаве». Ти занурюєшься в інший вимір, схожий на занурення під воду. Серце починає битися швидше, напевно частішає пульс і піднімається тиск, а подихи прискорюється. Інстинкт самозбереження просто закликає покинути місце подій. І тепер ти вже починаєшь відбиватися від нього і переконуєшь цей інстинкт словами, зробити ще декілька справ, врятувати ще хоча б одне життя.
«Хто перемагає?! Кожний раз по різному. Від чого залежить? Важко відповісти однозначно. Іноді від щільності обстрілу, іноді від калібру снарядів, які лягають поруч, іноді від наслідків руйнувань, а іноді від смс на телефоні, в залежності від змісту повідомлення або людини, який його надіслала.Тому наше спільне завдання підтримати, підстрахувати і надати можливу допомогу таким людям», - пише Ханатов.
Наразі спільними діями службовців всіх рівнів, працівниками і громадянами в місті Бахмут відбувається комплектування харчових наборів для передачі таких пакунків у Попаснянську громаду для так званої адресної доставки.
Влада приводе цю діяльність у системність і організованість наскільки це можливо зробити в умовах реальної війни. Так саме і з вивезенням людей з території ОТГ, не має інформації про всіх людей, які виїхали в різні способи.
Тому Микола Ханатов просить надсилати всю наявну інформацію у повідомлення сторінки Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації. Також ви можете залишити свої запитання.
«Це буде колегіальна робота. Одна людина, нажаль невзмозі опрацювати всі повідомлення і дзвінки»,- підсумовує Ханатов.
