Сєвєродонецьк зараз перебуває на лінії фронту російсько-української війни та тримає оборону на Луганщині майже три місяці. У багатьох районах міста через постійні обстріли російських військ близько місяця відсутня вода, електроенергія та газ. І з кожним днем ситуація стає все гіршою.
Сєвєродонецьк - адміністративний центр Луганщини
Сєвєродонецьк — наймолодше місто у Луганській області. Воно стало обласним центром, коли окупували Луганськ. Сюди переїхали всі держоргани з Луганська та інших районів, які були окуповані. Вже тоді у місті оселилося багато переселенців.
Фото: Мапа на 19.05.2022
Нова хвиля війни
Обстріли Сєвєродонецька у лютому 2022 року розпочалися з нового району міста: вулиць Курчатова, Вілісова, Гагаріна. Саме в цьому районі одразу пропало теплопостачання, потім вода та світло. Старий центр був із комунікаціями. Зараз Сєвєродонецьк обстрілюють постійно, щодня повідомляють про нові руйнування та жертви.
Точну кількість загиблих визначити неможливо, бо через постійні обстріли вести статистику неможливо. Окрім того, іноді померлих ховають самотужки близькі та сусіди неподалік від житла.
В середині квітня в Сєвєродонецьку з’явилося нове кладовище, де поховали 400 жертв цієї війни.
Окупанти постійно знищують критичну інфраструктуру міста – підстанції електропостачання, газові комунікації, об’єкти водопостачання. Намагання влади та комунальників полагодити інфраструктуру вимагають неабиякого героїзму ремонтників та поліцейських, що їх супроводжують. Але відразу після ремонту, ворог зазвичай знову їх обстрілює.
Зраза у місті частково відновлено мобільний зв'язок, якого не було протягом тижня. А ще пошкоджено магістральні газогони й розподільні станції. Тому газу, що лишився в трубах, людям вистачить максимум на два місяці.
Зруйнована інфраструктура
Зруйнований окупантами будинок у Сєвєродонецьку
Окрім об’єктів критичної інфраструктури, ворог знищує освітні та соціальні заклади. Обстріляв обласний будинок дитини. В один день обстрілів зазнали кардіологічне відділення міської лікарні та басейн «Садко», реконструйований за програмою «Велике Будівництво». Неодноразово обстрілювали Свято-Різдвяний кафедральний собор.
Кілька раз окупанти гатили по Сєвєродонецькій лікарні. Через це кількість лікарняних ліжок скоротилася втроє – з 300 до 100. Але навіть попри постійні обстріли лікарня продовжує функціонувати. Днями до Сєвєродонецька прибула машина Швидкої допомоги від митрополита Епіфанія.
Поблизу міста
Навколо міста багато маленьких сіл, селищ, що входять до Сєверодонецької громади. Частину з них окупували ще в березні. Решта, біля самого Сєвєродонецька, довго трималися. Зараз є повідомлення про захід до деяких з них росіян. Ворог захопив Воєводівки, Боровеньки та Варваровку. Але Сиротине, Борівське, Щедрищево та Воронове вільне від окупантів.
Евакуація з міста
З першого дня війни голова Луганської ОДА Сергій Гайдай закликав мешканців Луганщини евакуюватися з зони бойових дій. Але евакуація спочатку не була організована з міста. Поїзд йшов з Лисичанська, що за 10 кілометрів, добиратися пропонували самостійно. Охочих було не багато.
Згодом людей почали вивозити автобусами до Лисичанського вокзалу, потім до станції Новозолотарівка. Коли колії пошкодили обстрілами, стали возити до вокзалів Донецької області. Звідти жителі регіону прямували далі в безпечні місця на захід країни.
У травні були дні, коли не було охочих евакуюватися. У цьому ж місяці процес евакуації перервався через обстріли траси Лисичанськ-Бахмут. Але зараз силами поліції та волонтерів знов здійснюються евакуаційні поїздки. Для цього залучили броньоване авто.
До повномасштабного вторгнення у Сєвєродонецьку жило до 100 тисяч людей. Нині залишається понад 15 тисяч жителів.
Допомога жителям Сєвєродонецька: адресно та в укриття
28 лютого в Сєвєродонецьку відкрили волонтерський штаб допомоги військовим та постраждалим жителям на базі Льодового палацу спорту (вул. Маяковського, 28).
Перші гуманітарні вантажі до Луганщини надійшли із заходу України. Допомогу жителям Сєвєродонецька та Кремінної надали Чернівецька та Волинська області.
За перші 12 днів війни в обласному штабі прийняли близько 300 тонн гуманітарних вантажів.
З 14 березня у Сєвєродонецьку розпочав роботу другий волонтерський штаб, розташований в приміщенні Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру (бульвар Дружби народів, 21).
Окупанти не гребують атаками на місця, де видають допомогу. Волонтерський штаб в Льодовому палаці неодноразово обстрілювали. А 11 квітня ворог знищив волонтерський штаб у міському товаристві інвалідів. Молодика, який скорегував ворожий обстріл, затримала Нацполіцією.
Через те, що росіяни постійно обстрілюють гуманітарні штаби й місця, де видають допомогу, тепер її доставляють до укриттів. Також гуманітарку за адресами розвозять волонтери, ДСНС та Національна поліція.
Наприкінці квітня окупанти знищили всі продуктові склади міста, то єдине, що людям залишилося – це гуманітарка.
З початку війни в місті припинили роботу банки та «Укрпошта». Деякий час готівку ще можна було зняти на касах міських супермаркетів. Та зараз це вже неможливо. То ж отримання соцвиплат та пенсій стало неабиякою проблемою для жителів Сєвєродонецька.
Щоправда, в місті час від часу працюють мобільні відділення «Укрпошти». Нещодавно пенсії видавав особисто генеральний директор підприємства Ігор Смілянський.
Правоохоронці й рятувальники
11 травня окупанти знищили будівлю Нацполіції в Сєвєродонецьку. Та підрозділи працюють: допомагають в доставці гуманітарних вантажів та евакуації населення. Також поліцейські активно протидіють мародерству, затримують корегувальників ворожих обстрілів.
Попри постійні обстріли окупантів, працює й ДСНС. Рятувальники активно допомагають місцевим мешканцям: розвозять продуктові набори та водою, евакуйовують людей. А ще ліквідовують пожежі та наслідки обстрілів, розбирають завали та розміновують вибухонебезпечні предмети.
Стратегічне значення
Дві головні цілі окупантів на Луганщині називає голова Луганської ОДА Сергій Гайдай. Це траса «Лисичанськ-Бахмут» та місто Сєвєродонецьк.
Траса «Лисичанськ-Бахмут», яку намагаються захопити окупанти
«Обласний центр (Сєвєродонецьк - ред.) росіянам потрібен «для галочки», дорога — аби відрізати область від сполучення з іншими регіонами, тобто взяти оточити її», – зазначає Гайдай.
Аби не допустити ворога до Сєвєродонецька та Лисичанська на днях українська армія підірвала міст, який сполучає Сєвєродонецьк із Рубіжним. Про це повідомило Командування Сил спеціальних операцій ЗСУ.
Українські військові підірвали міст між Сєвєродонецьком і Рубіжним
Аналіз ситуації довкола Сєвєродонецька зробив Інститут вивчення війни. У матеріалі йдеться про те, що загарбник продовжує наступальні дії на південь від Сєвєродонецька в районі сіл Тошківка, Пилипчатине та Гірське. Так ворог через Бахмут, ймовірно, хоче забезпечити собі вихід на північно-західну магістраль до району Слов’янська-Краматорська або перерізати останню магістраль, що з’єднує Сєвєродонецьк з рештою України.
Рубіжне
Рубіжне розташоване в центральній частині Луганщини та вже майже три місяці стримує окупантів від просування на головну ціль ворога у області — Сєвєродонецьк. Окупанти вже захопили більшу частину міста, але взяти його під повний контроль не можуть. Обстріли тут почалися на початку березня, коли росіяни захопили Старобільськ та Сватове. Зруйновано або пошкоджено майже 80% житла та інфраструктури. Снаряди втрапляли в цистерни на хімічному заводі, через це траплялися витоки азотної кислоти.
Мер міста Сергій Хортів почав співпрацювати з ворогом. Після пошкодження залізничної колії потяги перестали проходити через Рубіжне. Евакуацію з ще не захоплених районів міста вдалося розпочати коли туди відрядили голову Сєвєродонецької РДА Романа Власенка. Але вона вже зупинилася. Ворог стягнув до Рубіжного велику кількість військової техніки та живої сили, тому захищатися щодня стає все важче.
Мар'їнка
Мар'їнка — стратегічна ціль. Якщо б ворог її захопив - продовжився б наступ у напрямку Курахового, а далі — до межі Донецької області. У місті не залишилося жодної вцілілої вулиці. Мар'їнку знищили на більш ніж на 90%. Евакуація триває й досі.
Розбита, але не скорена Мар'їнка героїчно тримає оборону вже третій місяць війни. Але таких населених пунктів в Україні десятки. Вороги також обстрілюють Велику Новосілку, Барвінкове, на Харківщині та козацьке Гуляйполе.
Барвінкове
Ворог почав наступ на Барвінкове наприкінці квітня. Захоплення цього населеного пункту дало б змогу оточити Слов'янськ. Однак спроби прорвати українську лінію оборони виявилися марними. Тоді загарбники застосували свою улюблену тактику – знищити місто повністю. Міська влада надає автобуси, щоб мешканці могли доїхати до Лозової та сісти на евакуаційний потяг. Але багато мешканців ще не може зважитись покинути рідне місто. Як і всюди, де ще є можливість, мешканцям допомогать з гуманітаркою.
Гуляйполе
Гуляйполе - місто на Запоріжжі. Воно тримає оборону близько трьох місяців. ЗСУ вдається звільняти навколишні населені пункти. Через постійні обстріли місто лишилося без води та світла, але не здається. Хоча багато місцевих виїхало із Гуляйполя, в місті залишаються люди, які не змогли евакуюватися через різні причини.
Велика Новосілка
Велика Новосілка, що на Донеччині, знову потерпає від дій російської армії. У 2014 році добровольчі батальйони тут не дали підняти російський триколор. Зараз це селище стримує просування російських військ у напрямку Запоріжжя та Дніпра.
