1 квітня Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону про компенсацію за пошкодження та знищення нерухомого майна, спричинених військовою агресією російської федерації. Наразі законопроект готується до другого читання. Віталій Коваленко, начальник відділу правового та кадрового забезпечення в Гірській ВЦА на своїй сторінці у Facebook зробив аналіз основних положень проєкту та визначив ряд проблемних питань.

Законопроєкт, визначає державну компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації.

Види компенсації

  1. Грошова компенсація шляхом перерахування коштів на рахунок отримувача.
  2. Фінансування будівництва нового об’єкта нерухомого майна з рівноцінною площею та функціональним призначенням. Отримувач компенсації не матиме права відчужувати нерухомість, отриману в якості компенсації, протягом трьох років з дня державної реєстрації права власності, для чого на нього накладається обтяження згідно з законом.
  3. Виконання будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку.

Хто приймає рішення про компенсацію

Рішення прийматимуть спеціальні комісії, які будуть тимчасовим колегіальним органом і створюються виконавчим органом влади за місцем знаходження знищених та пошкоджених об’єктів нерухомого майна. До комісії потрібно подати заяву про надання компенсації під час дії воєнного стану та протягом 90 календарних днів з дати його закінчення.

Механізм отримання компенсації, відповідно до статті 10 законопроєкту, передбачає наступні кроки:

  1. подання заяви про надання компенсації;
  2. розгляд поданої заяви, що включатиме:
  • встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації;
  • встановлення пріоритетного права на отримання компенсації;
  • збір документів та інформації, необхідної для прийняття рішення;
  • проведення обстеження можливості/неможливості відновлення об’єкта нерухомого майна (крім випадків, коли його забезпечує отримувач компенсації), яке проводиться щодо будівлі в цілому;
  • прийняття рішення про включення отримувача компенсації до черги отримувачів компенсації;
  • проведення оцінки вартості відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна або оцінки відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку. Якщо в комісії виникають сумніви щодо достовірності поданої отримувачем компенсації оцінки, вона може провести повторну оцінку вартості відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна;
  • визначення розміру компенсації;
  • прийняття рішення про надання компенсації;

3. забезпечення виконавчим органом ради надання компенсації.

Проблемні питання

  1. У разі прийняття законопроєкту залишається ризик того, що особи, чиє житло було пошкоджено внаслідок збройної агресії рф до 24 лютого 2022 року не зможуть отримати компенсацію. Також залишаються й інші питання, наприклад, щодо раніше пошкоджених об’єктів, які надалі могли зазнати повторного пошкодження вже після 24 лютого, їх обстеження, а також постраждалих, якими могло бути не подано заяви на отримання грошової компенсації.
  2. Наведені в положенні визначення термінів «пошкоджені об’єкти нерухомого майна» та «знищені об’єкти нерухомого майна» потребують доопрацювання задля забезпечення узгодженого підходу до того, стосовно яких об’єктів може надаватись компенсація.
  3. На отримання компенсації мають право фізичні особи – громадяни України. З огляду на такі положення законопроєкту, іноземні громадяни, а також особи без громадянства будуть позбавлені можливості отримати передбачену ним компенсацію. Крім цього, залишається відкритим питання щодо осіб, які, отримавши житло, не встигли приватизувати його і стати його власниками. Наразі отримати передбачену законопроєктом компенсацію вони не зможуть.
  4. Не можна повністю виключити ризик того, що в окремих регіонах воєнний стан може закінчитись раніше, ніж їхня тимчасова окупація, що фактично унеможливить доступ до відповідного пошкодженого або зруйнованого майна, проведення його обстеження тощо. Тому зазначений строк – 90 календарних днів – підлягає збільшенню. Для тимчасово окупованих територій України можна також передбачити початок відліку строку для подання заяв з моменту встановлення факту їх деокупації.

  1. Заява подана одним зі співвласників вважається поданою всіма співвласниками. Такі положення видаються достатньо дискусійними. З одного боку, легко зрозуміти спроби законодавців максимально спростити процес подання заяв постраждалими. З іншого ж боку, є вірогідність, що такий підхід може призвести до наступних конфліктів між співвласниками об’єкту щодо якого надається компенсація. Існує ризик розходжень між співвласниками щодо бажаного способу отримання компенсації. Крім цього, залишаються й інші питання, наприклад, у разі перерахування всієї суми грошової компенсації на рахунок тільки одного зі співвласників, який подав заяву, якщо ним буде затримано надання відповідних частин компенсації іншим співвласникам.
  2. Актуальним є питання доцільності запровадження заявницького принципу компенсації у вигляді об’єкта нерухомого майна у випадку, коли відбувається відновлення багатоквартирного житлового будинку. Якщо приймається рішення про відновлення, недоцільним є очікування подачі заяв від всіх власників житла. В такому випадку варто презюмувати пріоритет відновлення житла над грошовою компенсацією його вартості. У разі, якщо власник житла відмовиться від компенсації у вигляді нерухомого майна, це житло може бути передане у власність місцевої громади, або бути продане. Приватні житлові будинки, садові та дачні будинки зводяться на земельній ділянці, на якій вони розміщувались. Водночас, у зв’язку з цим виникає питання щодо отримання на це згоди власника землі, якщо земельна ділянка належить іншій особі.
  3. Законопроєктом встановлюється, що граничний розмір компенсації не може перевищувати вартості 150 м2 за один об’єкт нерухомого майна. Таким чином, якщо вартість нової квартири з площею, що є рівноцінною площі зруйнованої квартири, перевищуватиме граничний розмір компенсації, визначений законопроєктом, особа не зможе отримати нову квартиру такої ж площі. Щоправда, законопроєкт передбачає можливість особи отримати об’єкт нерухомого майна, вартість якого перевищує граничний розмір компенсації, самостійно оплативши різницю між фактичною вартістю об’єкта нерухомого майна та сумою компенсації за ринковою вартістю.
  4. Законопроєкт не надає чіткого розуміння процедур розгляду документів та надання компенсації, окреслюючи тільки загальні кроки, та не наводить підстав, з яких в наданні компенсації може бути відмовлено.
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися
"Тільки не пиши мені про війну" - Павло Вишебаба | Вірші війни