Попаснянський центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Лелека» відвідувало 56 осіб з інвалідністю з Попаснянської та Гірської громад. Реабілітацію там проходили діти, молодь та старше населення. Від початку повномасштабної війни росії проти України центр працював дистанційно, але вже скоро його вихованці та педагоги були змушені покинути місто, через ворожі обстріли. Директорка центру Наталія Овчаренко розповіла Попасная.City про подальші плани закладу.
«Зараз я маю змогу поїздити та подивитись, як працюють інші реабілітаційні центри. Тому можу зробити висновок, що в Попасній «Лелека» був дуже потужний заклад, який надавав багато різноманітних послуг, яких немає навіть в обласних установах. Ми зробили дуже гарну роботу», - говорить Наталія Миколаївна.
Попаснянський центр «Лелека» надавав послуги з комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю для дітей віком від 0 до 18 років, молоді до 35 років та старшого населення. Старші люди проходили фізіотерапевтичну та фізичну реабілітацію. Молодь займалася у творчих майстернях, де розвивала та опановувала основи майбутніх професій, спілкувалась, брала активну участь в різноманітних фестивалях та ярмарках.
«Виготовлена ними продукція, виставлялась в онлайн-крамничках, ярмарках. Отримані кошти за продану продукцію направлялися на поповнення матеріальної бази майстерень для подальшого розвитку та набуття інших навичок», - каже директорка.
Діти отримували педагогічну, соціальну, психологічну, фізкультурно-спортивну, фізичну реабілітацію. Брали участь в змаганнях з плавання, легкої атлетики та інших фізкультурно-спортивних заходах. Були учасниками та переможцями всеукраїнських та міжнародних фестивалів. Займалися в вокальному та танцювальному ансамблі.
«Наша праця продовжується, навіть в такий нелегкий час, діти займаються з фахівцями онлайн, також продовжують брати участь в різноманітних конкурсах та отримувати нагороди», - каже Наталія Миколаївна.
Війна в Попасній та допомога давніх друзів
З перших днів масованих обстрілів міста були попадання в будівлю закладу. Було пошкоджено дах та вікна. Тому не було змоги евакуювати матеріально-технічну базу. «Можливості щось врятувати просто не було. Це було небезпечно для життя співробітників. А потім ми, усі виїхали», - говорить Наталія Миколаївна.
Також вона розповіла, що в важкі часи на допомогу родинам закладу прийшли давні друзі з міста Тернопіль. Громадська організація для дітей з синдромом Дауна «БебіКо» запропонували прихисток у межах міста та області. «Дуже вдячні за підтримку та дружбу у такий нелегкий час», - говорить Наталія Миколаївна.
Відновлення роботи у новому місті
На цей час педагогічний склад працює дистанційно. Надалі розглядається можливість переміщення центру до міста Житомира.
Директорка центру розповіла, що в рамках реалізації проєктів від ЮНІСЕФ, було запропоновано надавати соціальні послуги для дітей і молоді з інвалідністю, ВПО з інвалідністю міста Житомир та Житомирської області , а також продовжимо дистанційну роботу зі своїми вихованцями з Попаснянської та Гірської громад. Співробітники закладу, які виявили бажання продовжити працювати, переїжджають до Житомира. ЮНІСЕФ протягом реалізації проекту допоможе з житлом та закупкою необхідного обладнання для роботи.
«Після дев’яти місяців буде стояти питання або нас приєднають до місцевого центру комплексної реабілітації або, сподіваємось, що війна закінчиться і ми зможемо повернутися до дому», - говорить Наталія Овчаренко.
