Понад 2 місяці військовослужбовці Королівської бригади тримали оборону Попасної. Це був один із найскладніших напрямків на фронті.
Хто повідомляє: 24 ОМБр імені короля Данила на своїй сторінці у Facebook
Українські військові стримували наступ ворога попри їхню перевагу у кількості
За словами артилериста Володимира, це був найскладніший напрямок, на якому йому довелося воювати за майже півроку повномасштабної війни.
Артилерист Володимир
"На штурм міста росіяни кинули величезну кількість сил – морську піхоту, підрозділи силових структур, ПВК. На Попасну йшли потужні колони техніки. Тактика ворога не змінилася з часів Другої світової війни – він у буквальному сенсі давив кількістю, просувався вперед по тілах своїх загиблих, не зупиняючись. Засилають, наприклад, 500 бійців, ми їх б’ємо, слідом за ними одразу йдуть ще 500. Ми, відповідно, стримували їхню навалу, не давали зайти до міста", - розповідає артилерист.
Завданням артилерії була підтримка дій піхоти.
"Відбивали колони, перешкоджали підвозу забезпечення для підрозділів ворога та їхньому просуванню по місту. Кількість знищеної російської техніки не було коли рахувати, якщо чесно. Ми вражали по 40-50 цілей на день – танки, БМП, БТР, легкові машини", - згадує Володимир.
Королівські піхотинці втримували шалений натиск ворога, коли це було вже майже неможливо.
"Усі бійці показали себе героями. Мої хлопці витягували машини з-під обстрілів, ремонтували їх фактично під вибухами. Наводилися, стріляли, по них одразу ж прилітало, але вони знову і знову йшли у бій попри переважаючі сили противника. Але зрештою ворог знайшов вразливе місце і прорвав оборону. І нам довелося відходити на більш вигідні рубежі. Не буду приховувати, гірко було залишати місто. Але ми розуміли, що потрібно зберегти піхоту, щоб згодом піти у контрнаступ і звільнити від російської окупації усі наші міста й села. І ми це зробимо обов’язково", - розповідає Володимир.
