До 2022 року Олег Невениця займався туристичним бізнесом у Сєвєродонецьку. Після виходу на пенсію чоловік мріяв й собі почати подорожувати світом. Війна вигнала його родину з рідних стін на Закарпаття. На новому місці підприємець розпочав виробництво SIP-панелей, що використовують при будівництві модульних будинків.
Редакція сайту Попасна.City розпитала Олега, як він адаптувався на західній Україні та чи легко змінити напрямок бізнесу в умовах війни.
Сєвєродончанин припускав, що може бути війна
В кінці лютого 2022 року Олег Невениця був єдиний зі свого оточення - сім’ї та друзів - хто дійсно вірив, що може бути війна. Тому до повномасштабного вторгнення РФ в Україну він був морально готовий.
Чоловік припускав, можливо доведеться виїжджати. Але не думав, що все буде настільки погано: зруйнують будинки і підприємства, в місті розквітне мародерство.
“24-го зранку друзі повідомили, що почалася війна. Ми з дружиною швидко зібрали тривожну валізу і разом зі знайомими виїхали власною машиною з Сєвєродонецька. Я знав, що ми не скоро повернемося і був готовий до чогось нового”, - пригадує Олег.
На вулицях рідного СєвєродонецькаФото: Ivonin Park
Сєвєродончанин переконує, хоч це може прозвучати парадоксально, але він не перебуває у розпачі. Його туристичний бізнес, яким займався до війни, повністю зруйновано. Кардинальна зміна, що сталася у житті підприємця, дала йому багато внутрішніх сил. Цей рік став для чоловіка відкриттям нових можливостей.
“Втрачено дуже багато, я ставлюся до цього філософські: наче пройшов землетрус чи цунамі, все зруйнував і ти нічого з цим не вдієш. Сумувати за втраченим можна безкінечно, але така ситуація не дасть поштовха аби жити далі”, - зазначає Невениця.
З туристичного бізнесу - у виробництво будматеріалів
Коли приїхав до Ужгорода, чоловік перші три місяці розмірковував: чим зайнятися?
“На початок повномасштабного вторгнення мені виповнилося 60. Я вже думав про майбутню пенсію. І так, як у мене був туристичний бізнес, я думав решту життя провести у подорожах (сміється)... Але нічого цього не сталося”, - ділиться нездійсненними мріями Олег.
Натомість, потрібно було все починати з початку. Переселенець розумів, що туризм і відпочинок наразі не на часі. Але ж на новому місці потрібно було створювати умови для життя.
“Згодом зачепився за свою нову ідею і вона почала втілюватися у життя. Я у Сєвєродонецьку мав долю в кількох бізнесах. Серед них компанія, що виготовляла вікна і двері, тому для мене виробничий бізнес не був чимось невідомим. Я знав, що і як відбувається з середини. Почав комунікувати з друзями, з партнерами, які роз’їхалися по різних куточках України”, - розповідає підприємець.
Олег Невениця кардинально змінив бізнесФото: З особистого архіву О.Невениці
З’ясувалося, що всі так само, як і він, винаймають квартири. Він вирішив виготовляти будівельний матеріал і збудувати собі житло.
За будинками швидкого будівництва майбутнє, вважає Олег. Ці проектні рішення дуже сучасні, не треба використовувати важкі традиційні матеріали, наприклад, цеглу. І для України це також цілком прийнятно. Тож сєвєродончанин вирішив взятися за виробництво SIP-панелей для будівництва.
Однак, не так склалося, як гадалося. Чоловік каже: “Будувати є з чого, а місця де будувати - немає, бо земля на Закарпатті дуже дорога. Тож до цієї мети ще не дійшли: заважають технічні та матеріальні причини. Мрія досі залишається мрією”.
На виробництві працює кілька людей, частина з них - переселенці
Собі будинка Невениця ще не побудував, а панелі виготовляє. Для цього чоловік отримав грант і купив обладнання. Для виробничого цеху потрібне було приміщення. Тут Олег зіткнувся з проблемою - завелика орендна плата. Тож виробництво розмістили поблизу Ужгорода, у Перечині, бо там трохи дешевше. Нині підприємець шукає інше приміщення, бо розуміє, що попереду зима і потрібні інші технічні характеристики, бо тут є енергетичні проблеми.
“У мене виробництво не дуже енергозатратне, але дуже чутливе до перепадів температур. Зима - це критичний для мене час. Обігріти велике приміщення - не вистачить жодних коштів і це нерентабельно, тому до настання зими треба переїхати”, - каже Невениця.
Підприємець тільки стає на ноги у виробництві будівельних панелей і ще немає великих замовлень. Все зрозуміло: будують нині небагато, бо війна. Є невеликі обсяги продажів, але це не постійний запит, треба займатися маркетингом.
На виробництві Олега НевениціФото: З особистого архіву О.Невениці
На виробництві у Невениці працює кілька людей, частина з них - переселенці.
“Всі етапи виробництва SIP-панелей я пройшов самотужки: знаю як все працює від початку до кінця. Тому, я - керівник не тільки керуючий, а й працюючий”, - додає Олег.
Технологія, якою він займаюся дозволяє дуже швидко будувати будинки: як маленьке житло, так і велике. Можливо, за цим є майбутнє, припускає сєвєродончанин. І додає: “тут слід розуміти, що треба зростати в шир - створювати інфраструктуру. Будинок не може сам по собі стояти, до нього треба підводити комунікації”.
Як сєвєродончанин адаптувався на Закарпатті та де його центр сили
Приїхавши на Закарпаття, Олег одразу знайшов спільну мову з місцевими.
“Скажу чесно, без їхньої допомоги було би складно щось зробити. Я дуже вдячний представникам місцевої громади за підтримку. Вони познайомили мене зі всіма тутешніми аспектами, провели за руку”, - зазначає Невениця.
Олег каже, що не мав жодних проблем з адаптацією в новій місцевості: “Я комунікабельна людина, відчуваю місцевий колорит і він не викликає в мене якоїсь протидії. Але я не можу сказати, що я вже соціалізувався в Ужгороді. Те, що для мене прийнятне - я беру, інше - не сприймаю”.
Великих планів на майбутнє підприємець не має. Каже: “Нині все настільки непередбачувано, що неможливо щось планувати заздалегідь. Є план на завтра-післязавтра, максимум - на тиждень. Перспективних планів немає. Тільки закінчення війни може вплинути на планування сталого майбутнього, як власного, так і нашої країни. Живу надією на перемогу”.
Чи повернеться після деокупації у Сєвєродонецьк - питання. Олег каже, що обов’язково приїде подивитися на місто. Але має передчуття, що після окупантів там все виглядатиме зовсім інакше, ніж можна собі уявити.
“Я не знаю, чи буде можливість у найближчі 5-10 років у Сєвєродонецьку, Лисичанську, Рубіжному зводити сучасні модульні будинки. Тому я ще не вирішив: у якому місці будувати свій новий центр сили”, - підсумовує розмову Олег Невениця.
Повністю інтерв'ю з підприємцем Олегом Невеницею дивіться на Youtube-каналі “Свої”:
Аби не вмерти з голоду. Жителі окупованого Рубіжного вимушені їздити за їжею до Старобільська
