Державний прапор України – один із найголовніших символів нашої державності та національної ідентичності. Його синьо-жовті кольори стали впізнаваними у всьому світі, символізуючи волю, незалежність та прагнення до свободи. Але шлях цього символу до визнання та офіційного статусу був довгим і сповненим випробувань.
Витоки сучасного прапора можна простежити ще з часів Київської Русі. У гербах та прапорах князів часто зустрічалися сині та золоті кольори. Зокрема, зображення княжого тризуба на синьому фоні були поширені ще за правління Володимира Великого.
У період Галицько-Волинського князівства (XIII–XIV ст.) синій і жовтий також використовувалися в геральдиці. Герб Галицько-Волинської держави мав зображення золотого лева на синьому тлі, що вказує на давню традицію поєднання цих кольорів.
Згодом, у XV–XVII століттях, козацькі знамена також часто містили синьо-жовту гаму. Козацьке військо, що боролося за свободу України, використовувало стяги різних відтінків, але синій і жовтий залишалися одними з найпоширеніших.
Офіційне закріплення синьо-жовтого прапора відбулося під час Української революції 1917–1921 років. Після Лютневої революції та повалення царського режиму Центральна Рада, що проголосила створення Української Народної Республіки (УНР), ухвалила синьо-жовтий прапор як державний символ.
Остаточно кольори закріпили у січні 1918 року після проголошення незалежності УНР. Синій символізував небо, а жовтий – стиглі пшеничні лани, що відображало природні багатства та духовні цінності українців.
У період Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) цей прапор також був офіційним. Його використовували українські військові формування, зокрема, Українська Галицька армія (УГА).
Однак із поразкою УНР та окупацією більшовиками України синьо-жовтий прапор був заборонений, а натомість запроваджено червоний радянський стяг.
Попри заборону, синьо-жовтий прапор залишався символом боротьби українців за незалежність. Він з’являвся під час повстань, партизанських рухів та діяльності емігрантських організацій.
Під час Другої світової війни під синьо-жовтими стягами воювали вояки Української повстанської армії (УПА), яка боролася як проти нацистських, так і проти радянських окупантів.
У післявоєнний період українська діаспора в Європі, США та Канаді активно використовувала цей прапор як символ боротьби за вільну Україну.
У 1989 році, коли в Україні почався рух за незалежність, синьо-жовтий прапор знову став одним із головних символів протестів. 24 липня 1990 року його урочисто підняли над Київською міською радою – цей момент став знаковим на шляху до відновлення незалежності.
Офіційно ж Верховна Рада України затвердила синьо-жовтий прапор як державний 28 січня 1992 року.
Сьогодні синьо-жовтий прапор символізує єдність, свободу та незламність українського народу. Він майорить на передовій, супроводжує українців на міжнародних заходах і є знаком гордості та ідентичності кожного громадянина.
Історія нашого прапора – це історія боротьби, втрат і перемог, яка триває й сьогодні. Але, як і століття тому, він залишається головним символом української нації та її прагнення до свободи.
Слава Україні!
Джерело: magnitik.ua
