Карантин не вічний. Рано чи пізно він закінчиться, як і будь-яка пандемія, що колись вражала світ. А після карантину ми всі будемо прагнути нових вражень та відпочинку. Ми презентуємо до вашої уваги історичні об’єкти в Україні, які знаходяться у списку ЮНЕСКО.
Софійський собор і Києво-Печерська Лавра
Софійський собор в Києві є одним з головних пам'яток архітектури і монументального мистецтва початку XI століття. Собор створили місцеві будівельники та візантійські архітектори в період правління київського князя Ярослава Мудрого.
У соборі Софії Київської й досі зберіглися давні інтер'єри та колекція унікальних мозаїк і фресок.
Києво-Печерська Лавра є архітектурним ансамблем монастирських будівель. Її заснували святий Антоній і Феодосій у XI столітті. Монастир прославився не тільки як центр духовенства, а й значним внеском у розвиток освіти, мистецтва та медицини.
Києво-Печерської Лавра складається не тільки з унікальних надземних, а й підземних церков в комплексі лабіринтових печер, які простягаються більш ніж на
Архітектурний ансамбль історичного центру Львова
Місто Лева, як називають його місцеві жителі, заснували в пізньому середньовіччі. Протягом декількох століть він залишався адміністративним, релігійним і торговельним центром. Унікальну архітектуру зберегли практично в тому ж вигляді, що вона і була побудована багато століть тому.
Львівська міська структура і архітектура є яскравим прикладом злиття архітектурних і художніх традицій Східної Європи з традиціями Італії та Німеччини.
Львів здавна був багатонаціональним містом, що також позначилося на архітектурі: тут безліч мечетей, синагог і католицьких храмів.
Резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів
Резиденція митрополитів являє собою майстерне поєднання архітектурних стилів. Його побудував чеський меценат і архітектор Йозеф Главка з 1864 по 1882 рік. Будівля є видатним зразком історичної архітектури XIX століття. Комплекс являє собою різноманітність архітектурних і культурних впливів візантійського періоду та є втіленням православної церкви під час правління Габсбургів, що відображає політику релігійної терпимості Австро-Угорської імперії.
Зараз в цій будівлі знаходиться Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Старовинні та первісні букові ліси Карпат та інших регіонів Європи
У цей список увійшли лесові масиви більше 12 країн. З кінця останнього льодовикового періоду європейський бук поширився за кілька тисяч років в Альпах, Карпатах, Дінарід, Середземномор'ї і Піренеях. Цей процес все ще триває. Успішна експансія дерева пов'язана з його адаптивністю й терпимістю до різних кліматичних, географічних і фізичних умов.
В Україні цими лісами можна помилуватися в карпатській гірській місцевості.
Дерев'яні церкви карпатського регіону України
Пам’ятки дерев’яної сакральної архітектури збереглися в Україні практично повністю. Найвищий пам'яткоохоронний статус отримали: церква святого Юрія у Дрогобичі (Львівська обл.; II пол. XVII ст.), церква Пресвятої Трійці у Жовкві (Львівська обл.; 1720 р.), церква Собору Пресвятої Богородиці у Маткові (Львівська обл.; 1838 р.), церква Різдва Пресвятої Богородиці у Нижньому Вербіжі (Івано-Франківська обл.; 1808 р.), церква Зішестя Святого Духа у Потеличі (Львівська обл.; 1502 р.), церква Зішестя Святого Духа у Рогатині (Івано-Франківська обл.; поч. XVI ст.), церква Собору святого Архангела Михаїла в Ужку (Закарпатська обл.; 1745 р.), церква Вознесіння Господнього в Ясіні (Закарпатська обл.; 1824 р.).
Більшість церков містять унікальні взірці мистецького оформлення (іконостаси, ікони), які відповідають процесу переходу європейського мистецтва від готики до пізнього бароко та сучасності і є рідкісними музейними цінностями.
