Андрій Нікітін вже близько двадцяти років захоплюється рибалкою. З нагоди свята – Дня рибака він розповів Попасная.City, з чого починалось його захоплення, як заробив на першу вудочку та яким був найбільший улов. Також ми дізналися, хто одного разу з’їв усю його здобич та чому він отримав за це мишеня.
Бувши ще малим хлопчиною Андрій разом з батьком вийшов до водойми, що розташована поблизу психоневрологічного інтернату у Попасній. Саме там він побачив та зловив свою першу рибу — це був карась.
«Кінець 90-х був не найкращою порою в житті нашої країни. Матеріальне становище родини не дозволяло придбати новий вудлик, котушку та інше обладнання для риболовлі. Проте ми знайшли вихід», - пригадує Андрій.
Років з восьми він почав допомагати бабусі та дідусю, за що і отримував кишенькові. Назбиравши певну суму придбав свою першу махову вудочку. Поступово перейшов на полювання за рибою донними оснастками (кормаками). Згодом і зовсім вирішив спробувати себе в спіннінговій ловлі, яка дуже йому сподобалась.
«При спіннінговій ловлі хижої та мирної риби потрібно весь час пересуватись водоймою, спостерігати за нею, за прибрежною рослинністю, частіше покладатися на шосте почуття», - каже Андрій.
На першу вудочку заробив самостійно
Водойма та найбільший улов
За весь час рибалки найулюбленіший водойом Андрій так і не виділив для себе. Це тому, що кожна водойма гарна собою та багата різними видами риби.
За декілька років інтенсивної риболовлі особливо великих трофеїв рибак не спіймав, проте пару екземплярів все-таки вполював – це білий амур та щука на три кілограми. Та рибак певен, що все ще попереду та його трофей чекає на нього.
«Мій товариш каже, що на рибалці головне не зловлена риба та її кількість, а єднання з природою. І він на сто відсотків правий!», - каже Андрій.
За його словами, кожний вихід чи виїзд на рибалку - це кожний раз нова історія життя та незабутні враження. Він, як і кожний рибалка, робить певні висновки, використовує певні навички, експериментує над оснастками, приманками, методами та видами лову риби. Кожного разу пізнає щось нове, відкриває для себе нові горизонти та шляхи їх підкорення.
Що може зіпсувати настрій рибаку
Рибалка в житті Андрія має вагомий сенс в плані емоційного розвантаження. «Наодинці з природою чи в присутності товаришів ти пізнаєш щось більше, ніж просте полювання за рибою. Це свого роду філософія, мабуть», - говорить Андрій.
Тому стається так, що настрій на риболовлі суттєво псує виловлена сітка, адже це заборонене знаряддя вилову. Андрій каже, що його обурює, коли інші готуються до рибалки наче до ритуалу, витрачають час на підготовку, прикормку, налаштовують снасті, підбирають приманки, види та типи проводок, а інші вибивають сітями рибу всіх розмірів, незважаючи на наявність ікри.
«Тим самим вони скорочують популяцію видів біоресурсів водойми, що своєю чергою негативно впливає на чисельність і баланс деяких видів риб», - каже Андрій.
Він зауважує, що багато рибалок нехтують правилами рибної ловлі та суттєво порушують їх. Відповідно до цих правил встановлені деякі обмеження, по-перше в кількості виловленої риби, що становить не більше 3 кілограмів, чи вилов однієї трофейної риби.
«Прошу всіх рибалок дотримуватися цих простих правил. І тоді майбутнє покоління буде отримувати справжній кайф від лову рибки», - каже Андрій.
На рибалці з друзями
Цікавий випадок
Якось під час чергової рибалки з Андрієм стався цікавий випадок, згадування якого постійно викликає посмішку. Одного разу він з товаришами виїхав з ночівлею на приватний ставок. Порибаливши десь до опівночі, Андрій вирішив подрімати кілька годин. Оскільки машина і багаття були за пару десятків метрів від місця, де вони ловили рибу, він вимушений був залишити всі снасті, прикормку та інші речі без нагляду. Відпочивши та повертаючись на місце риболовлі він зустрів кішку, але не придав цьому значення.
«Поглянувши на відро з прикормкою, я ненадовго став в ступор від побаченого. Кішка за ніч виїла десь з пів п'ятилітрового відра прикормки, натомість в знак подяки перенесла туди ж до пустого відра здоровезну мишу», - сміється Андрій.
