Попасна в роки Другої світової: хроніка подій тих часів

Поделиться в Facebook Написать в Twitter
Медиакит сайта/Цены на рекламу

Наше місто, як і безліч міст України, постраждало від фашистів у роки Другої світової війни. За допомогою документів та фотографій, які надала директорка районного краєзнавчого музею Яна Проскурова, Попасная.City спробувала відновити хроніку подій в нашому­ місті в 1941-1943 роках.

Це перший матеріал із серії «Здобули Перемогу разом», який ми презентуємо до вашої уваги, напередодні 9 травня.

Два місяці запеклих боїв

Наше місто захищали дві дивізії: під командуванням полковника Івана Рослого та 261 стрілецька дивізія під командуванням Михайла Нєнашева, яка знаходилась з південної сторони міста.

Першими добровольцями, хто став на захисті міста, були працівники Попаснянського вагоноремонтного заводу. А згуртував їх звичайний слюсар – Микола Михайличенко.

В жовтні 1941 року на підприємстві з’являється партизанський загін, в якому на початку його створення було 49 попаснян.

Микола Михайличенко Із архіву Попаснянського музею

Зі спогадів очевидця подій, попаснянина Миколи Богомолова, на початку листопада 1941 року він часто чув постріли та бачив літаки розвідників над містом, особливо над вокзалом і в центрі Попасної. Наші військові підрозділи з зенітками знаходились між вулицею Воровського та Парусовкою.

Вже 14 листопада мешканці чули вибухи снарядів прямо на вулицях Попасної та безперервні кулеметні черги. Люди не залишали укриттів декілька днів.

Партизанський загін Із архіву Попаснянського музею

Микола Богомолов та його друзі-підлітки, почувши довгоочікувану тишу, вирішили все ж таки подивитися, які події розгортаються у місті. Те, що вони побачили, їх шокувало та обурило. Попасна чорніла від диму, який підіймався над зруйнованими будівлями та об’єктами інфраструктури: лікарня, школа, завод скляних виробів, пекарня, залізничний вокзал, міст та інше було розбите. На кожному кроці лежали мертві солдати.

Найзапекліший бій в Попасній відбувався протягом трьох днів по вулиці Первомайська. Наші бійці з останніх сил давали відсіч ворогу. На місті сьогоднішнього Ощадбанку підлітки побачили близько 20 могил німецьких солдатів. На кожній були встановлені хрест та табличка з їхніми прізвищами.

Місто під час окупації

Після 16 листопада Попасну заповнили німецькі машини й навіть танки. Загарбники запровадили в місті нові правила: ввечері на вулицю виходити було заборонено, а за непокору – розстріл. Німецькі командири грабували попаснян: забирали продукти харчування, корм для худоби, теплі й коштовні речі. Із господарських споруд виганяли корів та кіз, а на їх місце ставили коней.

Розбита Попасна 1941 року

Котів та собак фашисти знищили в перші дні панування на попаснянських землях. Собаки, за твердженням німців, навчені на підрив мін на лінії фронту. Причину масового вбивства котів, вони не пояснювали.

Під час перебування окупантів в місті на території локомотивного депо з’явився рух опору - підпільна організація. Відважні попасняни збирали та передавали важливу інформацію про пересування ворожих військ та їх обороноздатність.

Одного разу активістам підпільної організації вдалося підірвати 250 фашистів. Це сталося в ніч з 23 на 24 грудня. Німецькі офіцери відзначали свято католицького Різдва в місцевому клубі (наразі на цьому місці розташована податкова служба). Попаснянка Анна Писарченко повідомила про це військовим на потяг «За Батьківщину». Потяг підійшов зі сторони Первомайська. З нього військові зробили кілька влучних пострілів і снаряди рознесли дерев’яну споруду вщент.

Ця ж організація підірвала німецьку дизельну електростанцію, розташовану неподалік від залізничного вокзалу.

Руїни електростанції Із архіву Попаснянського музею

Навесні 1942 року членів підпільної організації зрадили їх однодумці. Попаснян арештували в Бахмуті й стратили.

В роки окупації 937 мирних мешканців Попаснянського району розстріляли, а 543 насильно вивезли в Німеччину.

Подальша доля захисників Попасної

Партизани Попаснянського ВРЗ, які вижили в боях у Попасній, перебазувалися в Кремінські ліси й влилися в об’єднаний загін «Грозний», який вже нараховував 320 добровільців. Працювали сміливі попасняни на територіях Луганської, Донецької та Харьківської областей. Цей загін вою­вав на території Донбасу до 1943 року.

Остаточно звільнила Попасну від фашистів 3 вересня 1943 року 259-стрілецька дивізія 32 корпусу під командуванням генерала-майора Олексія Власенка.

У Другій світовій війні на різних фронтах воювали 9 тисяч попаснян. Загинули й зникли 6417 бійців.

 

Комментарии:

Интересные материалы наших партнеров

Последние новости