11 січня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами». Соціальні мережі наповнитися жартами, вигаданими «актами згоду» і відомостями про те, що тепер статевий акт повинен проходити при свідках. Спільно з Володимиром Золотарьовим, начальником Попаснянського відділу поліції Попасная.City вирішили прояснити ситуацію.
Нове трактування понять «зґвалтування» і «сексуальне насильство» ввели у Кримінальний кодекс після того, як 7 грудня 2017 року у Верховній Раді проголосували за законопроект «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Фактично це означає, що без обов’язкового отримання згоди на секс статевий акт вважається зґвалтуванням.
Без згоди на секс статевий акт вважається зґвалтуванням
Зміни в кримінальному законодавстві щодо сексуального насильства повністю змінюють ідентифікацію дій, які визнаються протиправними, і за які особа повинна нести відповідальність. До набрання чинності Закону по частині зґвалтувань і сексуального насильства притягнення до кримінальної відповідальності було можливо тільки в разі, якщо були застосовані погрози, сила або зловживання уразливим станом потерпілої особи.
З новим Законом все кардинальним чином змінилося: відтепер на чолі кута законодавець поставив наявність або відсутність згоди на секс. Якщо раніше статевий акт, здійснений з погрозами і застосуванням сили, то тепер складом злочину буде вважатися «проникнення в тіло партнера без його вільної згоди». І саме навколо цього «згоди» (а точніше, питання його наявності
або відсутності) і будуть конструюватися фабули кримінальних справ щодо ймовірних ґвалтівників. Законодавець зробив примітку, що якщо особа не сказала чітке «так» напередодні інтиму, то це слід трактувати як незгоду.
Зміни до Статті 152. Зґвалтування
До змін: ч.1. Зґвалтування, тобто статеві зносини із за стосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням без порадного стану потерпілої особи, - карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
Після змін: ч.1. Вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування) - карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
До змін: ч.2. Зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 153-155 цього Кодексу, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років..
Після змін: ч.2. Зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 153-155 цього Кодексу, або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для
винного перебувала у стані вагітності, - карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
До змін: ч.3. Зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього - карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
Після змін: ч.3. Зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування
неповнолітньої особи - карається позбавленням волі на строк
від семи до дванадцяти років.
До змін: ч.4. Зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього - карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
Після змін: ч.4. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо
особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди - караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
Після змін: ч.5. Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або
четвертою цієї статті, що спричинили тяжкі наслідки, - караються
позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.
Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.
