Війна відібрала домівки сотень тисяч українців, які були змушені виїхати з окупації або зони бойових дій. Проблема з житлом для них - одна з найгостріших, адже програми забезпечення нерідко мають певні вади або й зовсім не пропрацьовані. Основною метою таких програм забезпечення переселенців житлом має стати саме покращення умов проживання, а замість модульних містечок - облаштування так званих місць компактного поселення. На цьому наголошує правозахисник Анатолій Рижков. Він розповів журналістам Попасна.City про програми місцевих органів влади Луганщини.
Не право власності, а гідні умови проживання
Анатолій Рижков правозахисник та громадський діяч родом з Луганщини, який працює у сфері судового захисту прав ВПО і допомагає їм зі соціалізацією та працевлаштуванням на новому місті. Проблеми переселенців Анатолій знає не з чуток, адже сам був змушений виїхати з рідного Лисичанська до Кропивницького. Наразі він досліджує житлові програми, які впроваджують громади Луганщини, аби забезпечити житлом ВПО. І прогнози, на жаль, не позитивні.
"Люди вимушені були виїжджати зі своїх домівок у кращому випадку з валізами й документами, а в гіршому - в тому, в чому були. І місця, куди люди могли виїхати в евакуації, просто не створювались. Тож проблема з житлом для внутрішніх переселенців є вкрай болючою".
Проте найгірше у таких випадках - це несумлінне ставлення місцевих адміністрацій до розробки та впровадження програм забезпечення житлом ВПО, а також - ігнорування пропозицій щодо їх створення, вважає Анатолій. Він живе у Кропивницькому майже рік, і весь цей час, за його словами, намагається вийти на контакт з місцевою владою, проте безуспішно.
"Є багато об'єктів, які можна було б використати для ВПО. Коли я тільки переїхав у Кропивницький, я активно виступав за те, аби відремонтувати гуртожитки місцевого Центрального українського університету і зробити комфортне компактне місце для переселенців. Тільки там можна було б розмістити близько 500 осіб. Боротьба за право жити в людських умовах продовжується вже майже рік, а зворотна реакція мінімальна".
Огляд гуртожитку Центрального українського університету у Кропивницьку представниками Міжнародної організації з міграції
Адміністрації планують розв'язувати житлові проблеми переселенців придбанням у власність певної кількості майна, проте набагато ефективнішою була б саме реконструкція вже наявних будівель. Крім цього, це було б підтримкою комунальних об'єктів нерухомості, які на сьогодні перебувають у непридатному стані.
"На сьогодні існує потреба не власності житла, а можливості жити по-людськи. Звісно, що це будуть не супер люксові умови проживання, однак кожна людина у такому випадку б мала свій особистий простір, безпосередню кімнату, санвузол, кухню і перебувала б в межах міста. Ми навіть залучили представників Міжнародної організації з міграції, які погодились надати кошти. Якби ж тільки місцеві адміністрації та керівники військових адміністрацій Луганської області підтримали цю ініціативу, надали кошти, приїхали, уклали відповідний меморандум. Та наразі цього так і не сталося".
Які програми адміністрацій Луганщини існують
Програми забезпечення житлом адміністрації Луганщини почали впроваджувати ще у 2022 році, проте досі ми так і не побачили якихось конкретних результатів, наголошує Анатолій Рижков. Ба більш, коли правозахисник отримав копії програм, його дуже стурбувало, що адміністрації так поверхово поставились до їхнього пропрацювання. А от суми, закладені на програми, доволі немаленькі.
"Звісно, програма - це не підтвердження витрати коштів. Але це - підґрунтя для їх витрати. І таким чином відбуваються не дуже прозорі та незрозумілі “схеми”. Наприклад, в Лисичанської міської військової адміністрації вже є заборгованість у 35.5 млн грн, а витрат на реалізацію цієї програми у звіті нема. Як виявилось, ВА купила будівлю. Витягу про право власності не надано, договору не надано. Що саме було придбано - невідомо. Інформації в “прозоро” про придбання нерухомості я не знайшов".
Лисичанська програма була затверджена 27 вересня 2022 року Її вартість складає 250 млн грн в тому числі коштом місцевого бюджету. Проте, за словами Анатолія, там відсутні будь-які аналітичні показники, порядок розподілення житла та яким чином мешканці матимуть можливість це житло отримати. Проте відома кількість осіб, яку ЛМВА планує забезпечити житлом: дві тисячі за 2022 рік та три тисячі за 2023 рік.
"Тільки в Лисичанську на той момент перебувало 90 тисяч людей. Навіть якщо виїхала половина - програма передбачає усього п'ять тисяч за 2 роки. На дворі травень 2023 року. І я все ще не спілкувався з жодною людиною, якій би запропонували пожити в модульних будиночках, які прописані у додатку".
Програма поліпшення для ВПО Сєвєродонецької міської територіальної громади має майже вдвічі менший бюджет, ніж Лисичанська - 115 млн грн. Кількість осіб, яких ВА планує "забезпечити" житлом - невідома, лише передбачено провести опитування.
“Ще є проєкт Попаснянської адміністрації. Спочатку йшло навіть непогано - визначили адресу відповідного гуртожитку, визначили суму у 5 млн грн, однак забули встановити, хто власник будівлі. І виявилось, що це приватна, а не комунальна будівля, і туди не можна заселити людей. Була розроблена інша програма щодо придбання житлових модульних будиночків для майбутніх бригад, які будуть відновлювати Попасну. Як відомо, її повністю зруйновано. Багато питань взагалі щодо можливості перебування там, адже багато залишків снарядів та мін. Однак все одно були оголошені тендери, і вже є переможець”.
Найбільш досконалою програмою забезпечення житлом ВПО Анатолій називає проєкт Сєвєродонецької районної державної адміністрації. Адже там міститься й аналіз потреб ринку будівель, які можливо використовувати та відремонтувати, є відповідні фото, показники щодо площі, кількості осіб що проживають, підрахунки щодо витрачання коштів на ремонт. Вартість програми - трохи більше ніж 12,5 млн грн, а кількість осіб, які можуть бути забезпечені житлом - 460.
"Ознайомившись з цими документами, ти чітко розумієш, що є будинок за такою адресою, в ньому може проживати, наприклад, 50 осіб, вартість реконструкції ремонту - 2 млн грн, знаходиться у селищі району. І ми розуміємо, що це програма реальна, її можна реалізувати. Але ж жодна з програм не була виконана. Та перш за все, ці програми мали пройти питання громадського обговорення. Люди мають знати, на що будуть витрачатись кошти, і коли відбудеться поліпшення".
Знати та захищати свої права на житло
Питання забезпечення житлом ВПО вже визначено в порядку формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання. Фонд житла формується сільськими, селищними, міськими радами або уповноваженими ними органами шляхом придбання, будівництва, реконструкції, передачі у комунальну власність, тощо.
"Знайте свої права, вмійте ними користуватись і не забувайте про обов'язки міністрів, керманичів місцевих адміністрацій та інших органів. Не слід видумувати нове, просто виконуйте та користуйтесь існуючими законодавчими актами. Тримаймося, адже правда на нашій стороні".
