На початку повномасштабного вторгнення росії на територію України Микола Ханатов займав посаду керівника Попаснянської міської військово-цивільної адміністрації. Разом зі своєю командою йому довелось займатися евакуацією місцевих та забезпечувати тих, хто ще залишався у місті продуктами харчування та засобами першої необхідності. Під час виконання своїх обов'язків він неодноразово потрапляв під обстріли. Про це та про життя в громаді під постійними обстрілами він розповів нашій редакції.
«Життя з початком повномасштабного вторгнення і до сьогодні змінилося докорінно, але якщо розповідати хронологічно, то 24 лютого 2022 року коли по всій території України з боку російської федерації полетіли ракети, в Попасній нічого не відбувалось», - каже Микола Ханатов.
Перший обстріл міста відбувся 2 березня 2022 року. В цей день загинула перша цивільна особа. «Це мешканець нашої громади - Сергій Чупік. Він загинув на перехресті вулиць Суворова-Шкільна», - говорить Микола Миколайович.
З кожним днем обстріли посилювалися, тому керівником Попаснянської МВЦА було прийнято рішення працювати без вихідних. «Кожного ранку ми зустрічались в будівлі у якій розташовувалася Попаснянська МВЦА за адресою вулиця Мічуріна, 1 та проводили з усіма службами наради. 8 березня ми знаходились на робочих місцях і з боку міста Первомайськ (примітка редакції: окуповане з 2014 року) російські солдати та найманці невизнаної республіки дуже щільно обстріляли будівлю. Було потрапляння в дах, постраждали автівки представників поліції, ДСНС, представників МВЦА та інших служб. Ми зрозуміли, що хтось корегує вогонь, тому перемістились в іншу будівлю», - говорить він. Наступного дня нарада відбулася в іншому мікрорайоні міста, в будівлі по вулиці Миру 2, але й вона потрапила під обстріл. «Ми бачили відтвори від артилерії у стінах будівлі, що виходять у бік Первомайська. Там знаходились окупаційні війська», - каже Микола Ханатов.
Евакуація пацієнтів з лікарні
КНП «Попаснянська центральна районна лікарня» розташована по вулиці Сонячна 35, керівник МВЦА був там на початку березня 2022 року. На той час значних руйнувань будівлі не було, про те вже не було вікон. Вже пізніше в наслідок обстрілів у лікарні сталась пожежа. «Ми прийняли рішення швидко евакуювати з підвального приміщення людей, які там знаходилися, а це приблизно 70 осіб, до районного будинку культури. Згодом мені повідомили, що були прямі потрапляння у лікарню і будівля повністю вигоріла», - говорить він.
Також владою було організовано евакуацію мешканців міста Попасна до сусіднього Бахмуту. Людей вивозили на шкільних автобусах, які на зворотному шляху повертались завантаженими гуманітарною допомогою. Розселенням попаснян займалась Бахмутська міська рада.
Вони полювали на будь-який транспорт
На телевежі, яка знаходиться на виїзді з Попасної у бік Первомайська було встановлено відеокамеру, завдяки якій з 2014 року була можливість моніторити ситуацію, яка відбувається на підходах до міста. «Спілкуючись з певними службами ми зрозуміли, що російські найманці захопили телевежу та направили камеру в наш бік. Кожного разу коли ми заїжджали або виїжджали, починалися обстріли. Тому я розумію, що вони обстрілювали всю техніку яку бачили та полювали на будь-який транспорт. Заїжджати в місто доводилось на дуже великій швидкості, дорогою ми бачили автівки, які повністю згоріли, через те, що в них було пряме влучання. Не всім пощастило, не всі змогли виїхати», - говорить Микола Миколайович.
Останній день у рідному місті
11 квітня 2022 року Микола Ханатов та ще 4 чоловіків заїхали у Попасну та навідалися до його квартири, яка розташована по вулиці Миру 112. Раптово почались обстріли, його супутники спустилися до підвального приміщення. «Обстріл був з боку міста Первомайськ. Аби потрапити в укриття мені потрібно було вийти на вулицю та зайти з торця будинку. Тому я вирішив перечекати в невеликому технічному приміщенні, яке було в під’їзді. Обстріл був дуже щільним, скло летіло з усіх боків. Ми там знаходились 30-40 хвилин і за цей час приблизно така ж кількість снарядів потрапила в будинок та навколо нього, тобто обстріли відбувалися щохвилини. Коли обстріли припинились ми сіли в автівку і швиденько поїхали у бік Бахмуту», - розповідає він.
Першочергові завдання після деокупації
11 квітня Микола Ханатов останній раз був у Попасній. На той час руйнування міста не були надто тяжкими, все можна було відновити. «Вже минув рік і я бачу по відео та фото, що відбувається. У місті багато будівель, які потрібно будувати з нуля. Для мене є знаковою заява представника окупаційної влади так званої «лнр» про недоцільність відновлення Попасної. Вони, навіть, не включили місто у свій адміністративно-територіальний устрій. Тому з цього можливо зробити висновок, що Попасна зруйнована майже повністю. Під завалами й досі знаходяться тіла мешканців нашої громади і це одне з перших наших завдань, після деокупації, гідно поховати наших громадян та знайти останки всіх військовослужбовців, які боронили до останнього Попасну. Ми маємо підтримку обласної адміністрації та Президента України, тому маємо плани все відновити», - говорить Микола Ханатов.
Ця публікація здійснена у співпраці з глобальною ініціативою «Трибунал для путіна». Якщо ви стали свідком воєнних злочинів, розкажіть нам про побачене в деталях (напишіть на пошту: [email protected]). Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі.
